К черту свет, мне нужен покой...
Перезагрузка
Привет, Гость
  Войти…
Регистрация
  Сообщества
Опросы
Тесты
  Фоторедактор
Интересы
Поиск пользователей
  Дуэли
Аватары
Гороскоп
  Кто, Где, Когда
Игры
В онлайне
  Позитивки
Online game О!
  Случайный дневник
BeOn
Ещё…↓вниз
Отключить дизайн


Зарегистрироваться

Логин:
Пароль:
   

Забыли пароль?


 
yes
Получи свой дневник!

К черту свет, мне нужен покой... > Рідне




четверг, 1 января 2015 г.
прощай A.D.D 16:40:26

Ти дивишся. А я вже – як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по «Гаусівській шляпі»:
отак-от – «здрастуй», а отак – «прощай».

Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
О це і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.

­­


Категории: Вдохновляет, Рідне, Поэзия, Лирика
Прoкoммeнтировaть
четверг, 7 августа 2014 г.
Донор A.D.D 14:56:40
А тобі підходить моя група крові?
Розлука зоставила глибокий слід.
С тобою я, як пташка у неволі -
Тече по венах гаряча мідь.
У нас не буде резус конфлікту -
Ти мій ідеальний донор життя.
Проведи мене хоча б до ліфту,
Після не буде нам вороття...
Я твій постійний реціпієнт.
Це гірше, ніж наркотична залежність.
Ти мій нульовий пацієнт,
Ти постійна моя протележність...

­­


Категории: Лирика, Рідне
Прoкoммeнтировaть
вторник, 5 августа 2014 г.
Перезавантаження A.D.D 19:45:02
Отже... Перезавантаження. Ніколи не помічала, наскільки гарне та багатообіцяюче одне тільки слово! Але то може мені тільки зараз так здається, бо я покладаю на нього великі надії та сподівання. Важко сказати, коли все змінилося. А можливо цього ніколи й не було. Просто так сталося, що всередені мене щось зламалося. І, як то завжди буває, клею поруч не опинилося. Тож змінилося не щось, змінилася я сама. Я почала писати нові вірші. Вони більш емоційні та трагічні, але в цілому досить стабільні у якихось загальних почуттях. Я більше не цікавлюсь політикою. Вона заважає жити. Дивитися вперед, мріяти, будувати плани на майбутнє. Я не читаю занадто солодкі романи. Мене від цього нудить. А ще мене нудить від людей. Навіть більше ніж завжди. Та я до цього майже звикла. До чого я ніяк не можу звикнути, так це до великої кількості думок в моїй голові. Занадто великої... А ще мені постійно хочеться слухати музику і писати. А я не можу ніяк звикнути до нових навушників. Вони мені якісь чужі, холодні... А люди навколо кажуть, що я змінилася. Почала меньше говорити і більше слухати. Мало посміхаюсь і часто опускаю очі, ніби мені є що приховувати. Може й так... Може і є. Та тільки я це так добре сховала всередені себе, що й сама ніяк не знайду. а може нема чого шукати. А це все просто черговий мій спектакль. Та для кого? звісно для себе самої. Та я ж невдячний глядач... Мені все мало і я нікому не вірю...
Перезавантаження. Може все не так?


Категории: В голове, Вдохновляет, Громко, Зелений чай, Рідне
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 4 августа 2014 г.
Роздуми шизофреніка A.D.D 11:47:46
-Мені потрібно більше простору
І ще зовсім трошки натхнення

- Ну так давай позбавимося цього мотлоху
З кімнати, з серця, з голови
Я намагався робити добро,
Але воно не надійна інвестиція
І як то кажуть: "все загуло"?
Для нас це була просто репетиція
-"Кохання не купиш за гроші"
-Дійсно? Ви просто не жили в наш час.
Живемо ми майже наосліп
І вихід один: або ми, або нас.
Сьогодні зосталося мало поетів
-Коли надворі мир вони потрібні
-Мир? Та де там!
Вже завтра почнуться нові війни.
-А що тоді робити зі старими?
Закрити очі і далі йти?

-Як хочеш... Головне аби діти
Не повернулися більше туди
-А чим воювати в цій новій війні?
-Як завжди словом
-Хіба це зброя?
-Мій любий друже, дивись туди-
Від слова сьогодні гинуть міліони!
-Все ж люди якось дивно змінилися.
Сім'я поступово відходить на другий план.
А щось із вічних цінностей у нас залишилися?
Чи це по знищенню людства чийсь геніальний план?

-Які там плани? Про що ти?
-Хочеш сказати що це усе спонтанність?
-Більше того, мій вірний друже!
Це наша нова, сучасна реальність!
-Якась у тебе виходить сіра реальність,
у ній немає місця кохання та доброті...

-А ти знову говориш про свою банальність..
То може це ти повернув кудись не туди?
-В твоєму світі усе жорстоке...
-Це не я зробив його таким!
-"Не буває смачної води у болоті"
-О, хтось цитатами з пісень заговорив!
Говори, говори усе вірно.
В це лихий і жорстокий час
Музика - усе що нам потрібно!
Ні, не так. Вона все ще залишились у нас!
-То виходить у нас є тільки музика?
З піснею в бій! Якось так?

-Все залежить від того кого ти слухаєш.
-А є різниця?
- Ще б пак!
Музика - вона як група крові,
Не всім підходить, не у всіх одна.
-Тоді є ризик резус конфлікту.
-Так, але вона постійний донор життя!
-Чому ж з неї не роблять ліків?
-Роблять. Подивись у сучасний плєй-лист.
Просто рекомендацій ніхто не дає.
Аби правильно вибрати треба мати хист.
-Тоді передозування може бути смертельним.
-В нашому світі вбиває все.
-То може поставити якісь обмеження?
-Обмеження вбивають перш за все!
-Не розумію, як тоді жити?
Війна тільки для поетів добрий хліб...

-Потрібно правильно музику любити,
Таку яка має і ціль, і зміст.
-Легко тобі говорити...
Я живу у серці, а ти в думках.
Мені природно забороненного хотіти.
Мріяти про польоти на літаках...

-Я знаю, ти любиш гарно жити.
Щоб все було красиво, чи якось так.
Тобі до смерті хочеться любити!
-А ти черствий й холодний і це факт!
-То може позбавимось цього мотлоху?
З квартири, серця і голови...
-Нова війна наведе тут шороху...
-А ти просто музику гучніш зроби....

Категории: Рідне, Лирика, В голове
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 13 июля 2014 г.
Йду на дно A.D.D 10:59:26
Я так боялась піти на дно
І захлибнутись в чужому морі,
Тепер я знаю, як це воно
Нарешті вибратися з неволі.

Ти мій рятівний желет
Якесь оранжеве непорозуміння
І навіть цей холодний паркет
Не остудить мого безсилля...

З тобою наступає весна -
Польоти на небі, та вище нього
Ти випив мене до дна
А я залишила усе на потім...

Категории: Рідне, Лирика
Прoкoммeнтировaть
Поцілунок A.D.D 10:38:22
Він був солодкий, наче мед,
І ніжний, мов весняний ранок.
Прижми до лоба пісолет -
Хай буде від кохання п'яно.

Той поцілунок, без вагань
Зі смаком кави та мигдалю.
То був короткий наш роман -
Швидка не встигла до шпиталю.

Від тебе пахло молоком,
Від мене чорним шоколадом.
Ми цілувались під мостом
І не хотіли прощаватись...

Ми пили віскі і вино
І розмовляли до пів ночі.
Мені так весело було -
Цілуй мої закриті очі.

Ти шепотів: "Моя мала",
та обіймав мене за плечі.
Твоя любов, моя весна -
Ти спас мене від порожнечі...

Категории: Рідне, Лирика
комментировать 4 комментария | Прoкoммeнтировaть
Курю A.D.D 10:29:50
А я також іноді курю...
Рідко, але все ж таки буває.
І не відтого, що я все оце люблю,
Просто запах диму надихає.

Твої пальці та бліді вуста,
І остання в пачці сигарета,
Хриплі, повні пристрасті слова
Й поцілунок вільного поета.

Ми с тобою кинули любов,
А я й так не кинула палити...
Може, щоб колись у тебе знов
Зовсім трошки диму попросити...



Категории: Лирика, Рідне
комментировать 19 комментариев | Прoкoммeнтировaть
Можеш мовчати A.D.D 10:10:10
Ти спиш? Можеш мовчати.
А я й так знаю, що ні.
Просто кивни, якщо слухаєш.
Хоча ні. Ти й надалі просто мовчи...

Ти пробач, що без запрошення.
Я забула віддати ключі.
А ти не зробив оголошення.
Ні, не зараз, просто мовчи...

У тебе знову закінчилась кава
Куди ти? Всі крамниці зачинені.
Давай поговорим з тобою прямо,
Твої вікна, як завжди, настіж відчинені...

Не вставай. Мені не холодно
Час невпинно летить у перед.
Пам'ятаєш, як було нам солодко?
А тепер, що напишеш поет?

Не вмикай світло, ще рано.
Тільки половина життя промайнуло. Встигнеш
А завтра придбаєш нової кави.
Сьогодні не треба, вже пізно, я швидко.

Ти спиш? Хоч поведи головою.
А я й так знаю, що ні.
Пам'ятаєш ту пісню: "Я не здамся без бою"?
Я здалась... Ти пробачеш мені?

Морозно. Я закрию вікно. Ти не проти?
Хоча ні. Ти й надалі просто мовчи.
Не буває смачної води у болоті.
А ти знову не спиш? Як завжди...



Категории: Лирика, В голове, Рідне
комментировать 13 комментариев | Прoкoммeнтировaть


К черту свет, мне нужен покой... > Рідне

читай на форуме:
буха-ха-ха-ха
найдись с\ка
пройди тесты:
Твое появление в поместье Сакамаки+...
История аниме love
читай в дневниках:
Где-нибудь возьми!Мне лень его иска...
Да .___.И о широте ее русско-украин...
ПортуИ не один разбывает же

  Copyright © 2001—2018 BeOn
Авторами текстов, изображений и видео, размещённых на этой странице, являются пользователи сайта.
Задать вопрос.
Написать об ошибке.
Оставить предложения и комментарии.
Помощь в пополнении позитивок.
Сообщить о неприличных изображениях.
Информация для родителей.
Пишите нам на e-mail.
Разместить Рекламу.
If you would like to report an abuse of our service, such as a spam message, please contact us.
Если Вы хотите пожаловаться на содержимое этой страницы, пожалуйста, напишите нам.

↑вверх