К черту свет, мне нужен покой...
Перезагрузка
Привет, Гость
  Войти…
Регистрация
  Сообщества
Опросы
Тесты
  Фоторедактор
Интересы
Поиск пользователей
  Дуэли
Аватары
Гороскоп
  Кто, Где, Когда
Игры
В онлайне
  Позитивки
Online game О!
  Случайный дневник
BeOn
Ещё…↓вниз
Отключить дизайн


Зарегистрироваться

Логин:
Пароль:
   

Забыли пароль?


 
yes
Получи свой дневник!

К черту свет, мне нужен покой... > Лирика


Аватары, тесты c категорией "Лирика".
Пользователи, сообщества c интересом "Лирика".

суббота, 3 января 2015 г.
не уйду A.D.D 09:39:33
Я не буду просить у тебя прощения.
И ни о чем не спрошу.
Я постою у окна с вечно плотно задвинутыми гардинами.
И даже если попросишь, свет все-равно не включу.
Я останусь стоять, даже если ты выгонишь.
Даже если попросишь меня уйти.
Я знаю, меня никогда ты не выберешь.
Поэтому стой и молчи.
Не прошу у тебя не прощенья, ни милости.
И в глазах твоих жалости я не ищу.
Просто, пожалуйста, позволь мне вырасти
И как не гони - никуда не уйду.


­­


Категории: Лирика, Тебе, Громко
Прoкoммeнтировaть
четверг, 1 января 2015 г.
прощай A.D.D 16:40:26

Ти дивишся. А я вже – як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по «Гаусівській шляпі»:
отак-от – «здрастуй», а отак – «прощай».

Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
О це і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.

­­


Категории: Вдохновляет, Рідне, Поэзия, Лирика
Прoкoммeнтировaть
четверг, 7 августа 2014 г.
Донор A.D.D 14:56:40
А тобі підходить моя група крові?
Розлука зоставила глибокий слід.
С тобою я, як пташка у неволі -
Тече по венах гаряча мідь.
У нас не буде резус конфлікту -
Ти мій ідеальний донор життя.
Проведи мене хоча б до ліфту,
Після не буде нам вороття...
Я твій постійний реціпієнт.
Це гірше, ніж наркотична залежність.
Ти мій нульовий пацієнт,
Ти постійна моя протележність...

­­


Категории: Лирика, Рідне
Прoкoммeнтировaть
вторник, 5 августа 2014 г.
К.Ч A.D.D 18:55:34
Ти змінила моє життя. Якось швидко і без бою пробралася в моє серце. Тобі там зручно?) Ти не робиш мене кращою... Коли я з тобою, то в мені прокидається все найгірше. Всі погані якості подвоюються в твоїй присутності. І це вже не жарти. Мені не вистачає тебе. Катастрофічно мало... Так, ти не робиш мене кращою, ти робиш мене собою... Я не хочу цього втрачати.
Одна из кофе и сарказма,
Другая полна дыма и глупых мыслей.
Они друг друга не стоят,
Но дорожат друг другом больше жизни.

Одна побита жизнью и набравшись опыта
Умеет жить красиво, без страстей.
Другая молодая и совсем не опытная,
Зациклинна на жизни без потерь.

Одна из них совсем не любит сказки,
Другой не нравиться сопливое кино.
Им нравиться выслушивать отмазки,
И на удачу плевать через плечо.

Они умеют веселиться, плакать,
Ещё они умеют правду говорить.
Одна из них красива и прекрасна,
Другая ещё совсем не научилась жить.

Порой их взгляд полон презрения,
Они не любят пустоты в глазах.
И на счастливый случай не надеяться,
Они то знают, счастье в их руках!

­­


Категории: Лирика, В голове, Вдохновляет, Зелений чай
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 4 августа 2014 г.
Роздуми шизофреніка A.D.D 11:47:46
-Мені потрібно більше простору
І ще зовсім трошки натхнення

- Ну так давай позбавимося цього мотлоху
З кімнати, з серця, з голови
Я намагався робити добро,
Але воно не надійна інвестиція
І як то кажуть: "все загуло"?
Для нас це була просто репетиція
-"Кохання не купиш за гроші"
-Дійсно? Ви просто не жили в наш час.
Живемо ми майже наосліп
І вихід один: або ми, або нас.
Сьогодні зосталося мало поетів
-Коли надворі мир вони потрібні
-Мир? Та де там!
Вже завтра почнуться нові війни.
-А що тоді робити зі старими?
Закрити очі і далі йти?

-Як хочеш... Головне аби діти
Не повернулися більше туди
-А чим воювати в цій новій війні?
-Як завжди словом
-Хіба це зброя?
-Мій любий друже, дивись туди-
Від слова сьогодні гинуть міліони!
-Все ж люди якось дивно змінилися.
Сім'я поступово відходить на другий план.
А щось із вічних цінностей у нас залишилися?
Чи це по знищенню людства чийсь геніальний план?

-Які там плани? Про що ти?
-Хочеш сказати що це усе спонтанність?
-Більше того, мій вірний друже!
Це наша нова, сучасна реальність!
-Якась у тебе виходить сіра реальність,
у ній немає місця кохання та доброті...

-А ти знову говориш про свою банальність..
То може це ти повернув кудись не туди?
-В твоєму світі усе жорстоке...
-Це не я зробив його таким!
-"Не буває смачної води у болоті"
-О, хтось цитатами з пісень заговорив!
Говори, говори усе вірно.
В це лихий і жорстокий час
Музика - усе що нам потрібно!
Ні, не так. Вона все ще залишились у нас!
-То виходить у нас є тільки музика?
З піснею в бій! Якось так?

-Все залежить від того кого ти слухаєш.
-А є різниця?
- Ще б пак!
Музика - вона як група крові,
Не всім підходить, не у всіх одна.
-Тоді є ризик резус конфлікту.
-Так, але вона постійний донор життя!
-Чому ж з неї не роблять ліків?
-Роблять. Подивись у сучасний плєй-лист.
Просто рекомендацій ніхто не дає.
Аби правильно вибрати треба мати хист.
-Тоді передозування може бути смертельним.
-В нашому світі вбиває все.
-То може поставити якісь обмеження?
-Обмеження вбивають перш за все!
-Не розумію, як тоді жити?
Війна тільки для поетів добрий хліб...

-Потрібно правильно музику любити,
Таку яка має і ціль, і зміст.
-Легко тобі говорити...
Я живу у серці, а ти в думках.
Мені природно забороненного хотіти.
Мріяти про польоти на літаках...

-Я знаю, ти любиш гарно жити.
Щоб все було красиво, чи якось так.
Тобі до смерті хочеться любити!
-А ти черствий й холодний і це факт!
-То може позбавимось цього мотлоху?
З квартири, серця і голови...
-Нова війна наведе тут шороху...
-А ти просто музику гучніш зроби....

Категории: Рідне, Лирика, В голове
Прoкoммeнтировaть
пятница, 1 августа 2014 г.
Спектакль A.D.D 09:27:28
Спектакль окончен, прошу уходите.
Свое сожаленье с собой заберите.
Опущена занавес, выключен свет
За это прощения нет.

Вся жизнь лишь игра" - сказал так великий,
Да только актеры в ней очень безлики.
Оставшись на сцене один на один,
Ты видишь вокруг только слабых мужчин.

А с ложи им машут лживые дамы,
Они и любовь превратили в обманы.
И кажется, что выхода нет -
Опущена занавес, выключен свет.

Да только спектакль еще не начался.
Игра впереди, остальное нюансы.
И без антрактов, без передышки
На сцене жизни скачут людишки.

оставшись без реплик, без писанных фраз,
Они начинают входить в антураж.
И без каких-либо промедлений
Желают одно - получить наслажденье.

Игра их бездарна, но выхода нет -
Опущена занавес, выключен свет.

­­


Категории: Лирика, В голове
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 13 июля 2014 г.
Йду на дно A.D.D 10:59:26
Я так боялась піти на дно
І захлибнутись в чужому морі,
Тепер я знаю, як це воно
Нарешті вибратися з неволі.

Ти мій рятівний желет
Якесь оранжеве непорозуміння
І навіть цей холодний паркет
Не остудить мого безсилля...

З тобою наступає весна -
Польоти на небі, та вище нього
Ти випив мене до дна
А я залишила усе на потім...

Категории: Рідне, Лирика
Прoкoммeнтировaть
Поцілунок A.D.D 10:38:22
Він був солодкий, наче мед,
І ніжний, мов весняний ранок.
Прижми до лоба пісолет -
Хай буде від кохання п'яно.

Той поцілунок, без вагань
Зі смаком кави та мигдалю.
То був короткий наш роман -
Швидка не встигла до шпиталю.

Від тебе пахло молоком,
Від мене чорним шоколадом.
Ми цілувались під мостом
І не хотіли прощаватись...

Ми пили віскі і вино
І розмовляли до пів ночі.
Мені так весело було -
Цілуй мої закриті очі.

Ти шепотів: "Моя мала",
та обіймав мене за плечі.
Твоя любов, моя весна -
Ти спас мене від порожнечі...

Категории: Рідне, Лирика
комментировать 4 комментария | Прoкoммeнтировaть
Курю A.D.D 10:29:50
А я також іноді курю...
Рідко, але все ж таки буває.
І не відтого, що я все оце люблю,
Просто запах диму надихає.

Твої пальці та бліді вуста,
І остання в пачці сигарета,
Хриплі, повні пристрасті слова
Й поцілунок вільного поета.

Ми с тобою кинули любов,
А я й так не кинула палити...
Може, щоб колись у тебе знов
Зовсім трошки диму попросити...



Категории: Лирика, Рідне
комментировать 19 комментариев | Прoкoммeнтировaть
Можеш мовчати A.D.D 10:10:10
Ти спиш? Можеш мовчати.
А я й так знаю, що ні.
Просто кивни, якщо слухаєш.
Хоча ні. Ти й надалі просто мовчи...

Ти пробач, що без запрошення.
Я забула віддати ключі.
А ти не зробив оголошення.
Ні, не зараз, просто мовчи...

У тебе знову закінчилась кава
Куди ти? Всі крамниці зачинені.
Давай поговорим з тобою прямо,
Твої вікна, як завжди, настіж відчинені...

Не вставай. Мені не холодно
Час невпинно летить у перед.
Пам'ятаєш, як було нам солодко?
А тепер, що напишеш поет?

Не вмикай світло, ще рано.
Тільки половина життя промайнуло. Встигнеш
А завтра придбаєш нової кави.
Сьогодні не треба, вже пізно, я швидко.

Ти спиш? Хоч поведи головою.
А я й так знаю, що ні.
Пам'ятаєш ту пісню: "Я не здамся без бою"?
Я здалась... Ти пробачеш мені?

Морозно. Я закрию вікно. Ти не проти?
Хоча ні. Ти й надалі просто мовчи.
Не буває смачної води у болоті.
А ти знову не спиш? Як завжди...



Категории: Лирика, В голове, Рідне
комментировать 13 комментариев | Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 13 апреля 2014 г.
Віскі і шоколад A.D.D 06:34:01
Знов віскі і шоколад,
Остання моя сигарета.
Сьогодні підемо в ва-банк,
Залиш лиш частину портрета.

Хожу я по лезу ножа,
І кроки мої все важче.
Штовхни мене, аби я
Пізнала, що значить впасти.

Ковтаю холодний бензин,
І геть не боюсь ангіни.
Подай мені сірники ,
Аби я повільно горіла.

В руках в мене твій пістолет,
Зіграем в "Російську рулетку"?
Впаду я лицем на паркет,
Коли ти даси мені вмерти.

З тобою все як у кіно,
Якийсь фантастичний екшин.
Стріляй! Мені все-одно,
Давно вже не бьється сердце.

Ми грали з тобою в любов,
Багато залишилось шрамів.
Але ось тепер перед сном
Скажу: "Я кохаю безтями!"

Лиш віскі і шоколад,
Хірург відкладе свій скальпіль:
"Час смерті: сім сорок п'ять".
Ти тільки не вір від
разу...


­­


Категории: Лирика, Тебе
Прoкoммeнтировaть
четверг, 27 февраля 2014 г.
Маме) A.D.D 16:11:46
Я стала немножко старше
Еще я стала мудрей.
Но хочеться мне все так же
Прижаться к тебе и теперь.

Не важно какое время,
И то что сейчас зима.
Ведь нет у меня роднее
Чем ты, дорогая моя.

Всегда мне поможешь советом
И ласковым словом своим
Люблю я тебя беззаветно
Всем сердцем огромным своим!

­­


Категории: Лирика
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 20 января 2014 г.
Если A.D.D 09:56:44
Если станет совсем уж хреново,
Если жизнь подожмет тебе хвост -
Позвони ты ко мне не робе.
Говорю я это всерьез.

если кошки шкребут неустанно,
если хочется сдохнуть опять -
Позвони ты ко мне не случайно.
Ты ведь знаешь, мне есть что сказать.

если с другом возникнут проблемы,
Или с братом - это не суть -
Ты приди ко мне на минуту.
Мы не будем плакаться в грудь.

Если вдруг она тебя бросит
И захочется выпить опять -
Приползи ко мне на коленях.
Мы найдем о чем помолчать.

Если просто станет паршиво
И потянет вновь покурить -
Позвони в мою дверь среди ночи
Без согласия можешь ее отворить.

Я не буду лезть тебе в душу,
И не буду пытаться понять -
Просто сядем с тобой и покурим,
Сколько надо мы будем молчать.

А с рассветом все снова сначала -
Ты уйдешь, а я дверь не запру.
И как только станет хреново -
Я тебя у окна подожду.
­­


Категории: Тебе, Лирика
Прoкoммeнтировaть
пятница, 17 января 2014 г.
Еще... A.D.D 08:15:03
-У ребенка глаза голубые...
-Да, такие же как у тебя.
-Ты была счастлива с теми, другими?
Сколько их было после меня?
Говорят, ты тогда изменилась...
Повзрослела...
-Да, но только слегка.
-Ты когда-то кого-то любила?
-Может быть (снова прячу глаза)
Ну, а ты? Ты все еще с нею?
Что молчишь? Посмотри на меня!

-Давай выпьем? Я трезвый робею...
-Я не пью. И мне, кстати, пора.
-Погоди! Не спеши! Дай мне время.
Или может ждет тебя кто?
-Давай выпьем? Теперь я робею.
Да и нет у меня никого...

-А на днях я встречался с друзьями.
Они спрашивали и про тебя.
-Что ответил?
-Сказал, что не знаю. Но скучаю...
-Не надо! (Закрываю глаза)
-Сколько времени мы не видались?
-Всего год.
-А кажется пять! Ты скажи,
Как его ты назвала? Малыша...
-Так, как тебя.
Ты прости, но нам уже время.
Он проснется, поднимет здесь крик.

-А простить ты меня бы сумела?
-Я простила. Мне пора уходить.
-Погоди! (хватает за руку)
-Что еще? (очень сильно дрожу)
-Ты когда-то кого-то любила?
-Я люблю тебя сильно еще...
­­


Категории: Лирика
Прoкoммeнтировaть
суббота, 10 августа 2013 г.
Д.В A.D.D 13:16:05
Твои слова меня не греют
Ведь не по мне они, увы.
Твои глаза так потускнели,
Что стало холодно внутри.

Мне не идет твоя улыбка
И вышел с моды томный взгляд.
Мы стали старше и отныне
Нам не вернуться в летний сад

Теперь другой в твоей постели
Другие планы и мечты
Но что-то дрожь бежит по телу
Когда проходишь рядом ты

Моя душа давно остыла
Любви я больше не ищу
И только встретившись глазами
Три слова снова я шепчу

­­


Категории: Лирика
Прoкoммeнтировaть
четверг, 25 июля 2013 г.
А.К A.D.D 20:28:43
А с тобой, как на войне -
С каждым разом бой все жеще.
Но я благодарна судьбе
Что ты меня сделал попроще.

С каждым днем все острее борьба
И врачи не излечат те раны.
Уходя, я кричу: "Навсегда!"
А с рассветом все снова сначала.

Мы искусно владеем игрой
Знаем как причинить больше боли.
И с холодной улыбкою бьем,
Ожидая прощения вскоре.

Наши души чернее смолы,
А сердца превратились во льдинки.
Ты мне врешь: "Все во имя любви!"
Ожидаешь ответной улыбки.

Я не верю, но вновь остаюсь
Позволяю играться с душою.
"Наигрался?" - жестоко смеюсь,
А ты просто махнул мне рукою.

А потом все опять и опять -
Ты мне врешь и я вру тебе тоже.
Мы зависим с тобой от любви,
Мы с тобою подсели на дозу.

Нам не нужно с тобою вина -
Мы друг другом пьяны до предела.
Не закончиться наша война
Пока есть у нас души и тело.

мы искусно владеем игрой
Знаем как причинить больше боли.
Но только нам известно с тобой
Что это все проявленье любови!

­­


Категории: Лирика
Прoкoммeнтировaть
четверг, 29 ноября 2012 г.
Вдохновляет A.D.D 14:51:35
Что-то накатило... Не знаю. решила посичинять.

Осень не ждала приглашения
Она вошла в открытое окно,
Оставив позади все прегрешения
Достала старое, потертое пальто.

Ее дыхание - холодом повеяло,
А на лице застыл печальный взгляд.
А желтое пальто вдруг стало серое
И лето не вернуть сюда опять.

Она подруга Одиночества
И вечный спутник Пустоты.
Мне даже говорить не хочется,
Как холодно теперь в груди.

И даже теплый кофе с ромом
Не греет души и сердца.
А осень улыбнется снова,
Слегка прикрыв свои глаза.­­

Категории: Лирика
Прoкoммeнтировaть


К черту свет, мне нужен покой... > Лирика

читай на форуме:
пройди тесты:
My boyfriend is Evil
Оплата
читай в дневниках:
187
188
189

  Copyright © 2001—2018 BeOn
Авторами текстов, изображений и видео, размещённых на этой странице, являются пользователи сайта.
Задать вопрос.
Написать об ошибке.
Оставить предложения и комментарии.
Помощь в пополнении позитивок.
Сообщить о неприличных изображениях.
Информация для родителей.
Пишите нам на e-mail.
Разместить Рекламу.
If you would like to report an abuse of our service, such as a spam message, please contact us.
Если Вы хотите пожаловаться на содержимое этой страницы, пожалуйста, напишите нам.

↑вверх